ПОТІКАТИ, КА́Ю, ЄШ,
Потікати, ка́ю, єш, гл. Течь. Аж слинка в роті потікає. Ном. № 5023.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 378.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПОТІЛЬ →← ПОТІК, ТО́КУ,